Поради батькам та учням

Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?

Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.

Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.

Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня для дитини. І у дні повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності.

Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?

Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.

Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися самостійно. Мультики – це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду. Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.

“Я дуже рекомендую батькам спробувати пожити 2 тижні без мультиків. Дитина стане значно спокійнішою і навчиться розважати себе сама”, – зауважила Марія Сичинська.

Як компенсувати дітям брак прогулянок?

Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність. Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок». Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон. Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна обстановки.

Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого ми це робимо.

Що не потрібно робити батькам під час карантину?

Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.

Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати.

Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того, у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.

Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?

Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.

Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде щасливим” – найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.

Як батькам говорити з дітьми про коронавірус – практичні поради

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Слухайте уважно, що непокоїть дитину, та відповідайте на їхні запитання відповідно до їхнього віку.

Не перевантажуйте їх великим обсягом інформації. Заохочуйте їх висловлювати свої думки та ділитися своїми відчуттями. Обговорюйте різні почуття, які вони можуть переживати, та пояснюйте, що це нормальна реакція на нетипову ситуацію.

Наполягайте на тому, що діти можуть багато зробити для того, щоб убезпечити себе та інших. Наприклад, познайомте їх із поняттям соціальної дистанції (стояти на відстані від друзів, уникати натовпів, не торкатися людей, якщо в цьому немає необхідності тощо). Крім того, зосередьтеся на хороших поведінкових гігієнічних практиках, таких як прикривати рот і ніс під час кашлю, чхати в ліктоть і часто мити руки.

Допоможіть дітям зрозуміти основні поняття профілактики та контролю захворювань. Використовуйте для цього вправи, які демонструють способи поширення вірусів та мікробів. Наприклад, налийте забарвлену воду в пляшку з розпилювачем і бризніть нею на аркуш білого паперу. Поспостерігайте за тим, як далеко потрапляють краплі.

Покажіть, чому важливо мити руки з милом протягом 20-ти секунд. Наприклад, запропонуйте учням узяти в руки невелику кількість блискіток і попросіть змити їх просто водою. Зверніть увагу дітей, скільки блискіток залишилося на руках. Потім запропонуйте змити їх із використанням мила протягом 20-ти секунд, щоб порівняти результати.

Наполягайте на тому, що діти можуть багато зробити для того, щоб убезпечити себе та інших. Фото: автор – EugenePartyzan, Depositphotos

 

МОЛОДША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Обов’язково вислуховуйте, чим учні стурбовані, та відповідайте на всі їхні запитання.

Підкресліть, що учні можуть зробити багато, щоб захистити себе та інших. Наприклад, запроваджувати практику соціального дистанціювання (стояти на відстані від друзів, уникати натовпів, не торкатися людей, якщо в цьому немає необхідності тощо), а також зосередитися на засвоєнні хороших поведінкових і гігієнічних практик, таких як прикривати рот і ніс при кашлі, чхати в лікоть та часто мити руки. Більше про те, як запобігати ризику бути інфікованим читайте тут.

Нагадуйте учням, що вони можуть ділитися знаннями про здорову поведінку в своїх сім’ях.

Заохочуйте учнів до унеможливлення та подолання стигми. Обговоріть різні реакції, які в них можуть виникати, і поясніть, що вони є нормальними в нетиповій ситуації. Заохочуйте їх висловлювати та передавати свої почуття, але пояснюйте також, що страх та стигма погіршують ситуацію. Слова мають значення, тому використання лексики, що закріплює наявні стереотипи, може спонукати людей не вживати тих заходів, що допоможуть їм убезпечити себе. Почитайте, як можна і як не можна говорити з дітьми про коронавірус.

Створіть учнівське “агентство” для поширення інформації у сфері охорони здоров’я.

Долучіть відповідний компонент медичної освіти до інших предметів. Предмети можуть охоплювати вивчення вірусів, передачу хвороби та важливість щеплень. Соціальні дослідження можуть зосереджуватися на історії пандемій та розвитку політики щодо охорони здоров’я та безпеки населення.

Запропонуйте учням розробити власні оголошення про рішення державних служб і поширювати їх за допомогою плакатів.

Уроки медіаграмотності навчать учнів критично осмислювати інформацію, бути ефективними комунікаторами та активними громадянами, а також покращать їхню здатність ідентифікувати неправдиву інформацію.

СТАРША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Обов’язково вислуховуйте, чим учні стурбовані, та відповідайте на всі їхні запитання.

Підкресліть, що учні можуть зробити багато, щоб захистити себе та інших. Наприклад, запроваджувати практику соціального дистанціювання (стояти на відстані від друзів, уникати натовпів, не торкатися людей, якщо в цьому немає необхідності тощо), а також зосередитися на засвоєнні хороших поведінкових і гігієнічних практик, таких як прикривати рот і ніс під час кашлю, чхати в лікоть та часто мити руки. Більше про те, як запобігати ризику бути інфікованим, читайте тут.

Заохочуйте дітей до унеможливлення та подолання стигми. Обговоріть різні реакції, які в них можуть виникати, і поясніть, що такі реакції є нормальними в нетиповій ситуації. Заохочуйте їх висловлювати та передавати свої почуття, але пояснюйте також, що страх та стигма погіршують ситуацію. Слова мають значення, тому використання лексики, що закріплює наявні стереотипи, може спонукати людей не вживати тих заходів, що допоможуть їм убезпечити себе. Почитайте, як можна і як не можна говорити з дітьми про корона вірус.

Долучіть відповідний компонент медичної освіти до інших предметів. Предмети можуть охоплювати вивчення вірусів, передачу хвороби та важливість щеплень. Соціальні дослідження можуть зосереджуватися на історії пандемій та розвитку політики щодо охорони здоров’я та безпеки населення.

Запропонуйте учням розробити власні оголошення про рішення державних служб і поширювати їх за допомогою плакатів.

Уроки з медіаграмотності навчать учнів критично осмислювати інформацію, бути ефективними комунікаторами та активними громадянами, а також покращать їхню здатність ідентифікувати неправдиву інформацію.

Чому потрібно обговорити коронавірус з дитиною

У той час як про поширення коронавірусу щодня говорять по телевізору, вдома, на вулицях, скасовуються заходи, авіарейси і закриваються міждержавні кордони – ваші діти це все спостерігають. Однак вони можуть розуміти слова дорослих неправильно, формувати спотворені уявлення про те, що відбувається, і через це переживати занадто сильно.

Батькам може здаватися, що говорити з дітьми про це не потрібно: що вони самі все розуміють або, навпаки, що вони занадто маленькі для цього. Але зробити це важливо, навіть якщо дитина сама мовчить і нічого не питає — можливо, він або вона просто боїться або не знає, як запитати. Важливо чесно і спокійно розповісти дитині про те, що відомо про коронавірус, обговорити заходи безпеки і запевнити в тому, що панікувати не потрібно.

На сайті The Guardian вийшла стаття, у якій батькам даються поради про те, як розповісти дітям про коронавірус. У ній психіатр Карен Гансон і експерт з медіа-грамотності Сеффрон Хауден говорять про те, як правильно підійти до цього обговорення і що саме важливо розповісти.

Як розповідати

  • Потрібно вибрати спокійне, комфортне місце й час, коли ви зможете приділити дитині достатньо уваги й не будете поспішати й відволікатися. Краще запланувати розмову на день, тому що ввечері проблеми можуть здатися дітям серйозніше і страшніше.
  • Спочатку дізнайтеся, що дитині вже відомо про коронавірус (задайте відкрите питання). Запитайте, як вона себе почуває з цього приводу.
  • Визнайте її переживання (наприклад, промовивши, що це дійсно може налякати) і поділіться фактами, які допоможуть усунути непорозуміння і зайві побоювання дитини, особливо про ступінь загрози для життя.
  • Дайте можливість дитині спрямовувати бесіду. Передбачте складні питання, але не форсуйте їх обговорення. Не варто перевантажувати дитину інформацією.
  • Дайте дитині знати, що вона може звернутися до вас з новими питаннями в будь-який час.
  • Під час розмови залишайтеся спокійними.
  • Краще поговорити з дитиною раніше, щоб відразу стати для неї джерелом достовірної інформації.
  • Будьте чесні з дитиною, але дайте їй зрозуміти, що ви в порядку і що вона не повинна про вас турбуватися, що в разі потреби ви подбаєте про себе самі або вам допоможуть інші дорослі. Дитина не повинна відчувати себе відповідальною за те, що відбувається.
  • Якщо ви засмучені або стурбовані коронавірусом, поділіться з дитиною цим, але скажіть, що скоро ваш емоційний стан покращиться.

Що розповідати

  • Поділіться фактами, але не ускладнюйте їх, і сфокусуйтесь на позитивних сценаріях.
  • Переконайте дитину, що більшість людей переносять хворобу легко і повністю одужують через кілька тижнів. Розкажіть, що діти хворіють на коронавірус вкрай рідко, а коли це все-таки трапляється, це схоже на застуду. Можна сказати, що домашні вихованці коронавірусом не заражаються.
  • Розкажіть про основні симптоми і попросити повідомити вам, якщо вона відчує себе погано.
  • Поясніть, що люди в усьому світі займаються вирішенням цієї проблеми, піклуються одне про одного, розробляють вакцини і ліки.
  • Якщо вони переживають за бабусь і дідусів, скажіть, що це дуже дбайливо з їх боку, і фокусуйтесь на позитивному сценарії розвитку ситуації.
  • Можна в цей час розповісти дитині, як влаштоване тіло людини, що таке віруси і як організм з ними бореться, як ми можемо допомагати організму, коли хворіємо, що симптоми є ознакою того, що імунна система працює.
  • Якщо розпорядок дня і рутина у вашій родині змінилися або ви передбачаєте це, поясніть дитині, чому так відбувається, і що вона повинна робити.
  • Розкажіть, що конкретно повинна робити дитина. Це допоможе їй відчути контроль над ситуацією.
  • Розповідаючи про коронавірус, робіть відсилання до минулого досвіду дитини. Розкажіть, що захворіти на коронавірус – це як застудитися, а карантин схожий на канікули або вихідні.

Alcohol&COVID-19_InfoSheet

inf_2019-nCoV_A4
poster_COVID-19_1_A2_cmyk
poster_COVID-19_3_A2_cmyk
poster_COVID-19_4_A5_back_cmyk
poster_COVID-19_4_A5_face_cmyk
poster_PHC-COVID19_A2_cmyk
poster_PHC-COVID19_A4_cmyk