Виховання – велика справа: воно вирішує долю людини.
В.Бєлінськи
В умовах величезних змін в соціальному, економічному, політичному житті України виникла проблема радикальної перебудови в сфері виховання підростаючого покоління.
Головною метою виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатство духовної культури народу, його соціальну ментальність, своєрідність світогляду.
Головними ідеями виховної системи школи є:
- Особистісний підхід у вихованні. Визнання особистості людини, що розвивається в якості вищої соціальної цінності, врахування унікальності і своєрідності кожної дитини.
- Єдність виховання, спілкування і розвитку – найважливіша умова формування цілісної особистості.
- Організація ідейної та емоційної наповненості життєдіяльності учнів як основи виховного процесу.
- Гуманізація міжособистісних відношень «учень – учень», «учень-педагог», «педагог-батьки» з метою створення комфортних відношень, яких особистість, яка росте, почуває себе захищеною, потрібною, значеною.
- Екологізація: свідомість і культура.
Головними напрямками роботи школи є:
- Розвиток учнівського самоврядування через роботу органу – шкільного Сенату.
- Розвиток дитячих організацій через роботу піонерських організацій та барвінчат.
- Розвиток дитячої творчої особистості через роботу гуртків, секцій, дитячих творчих колективів.
- Розвиток дитячого мислення, культури, свідомості через активну участь у роботі екологічного напрямку
Принципи організації виховного простору:
- максимальна свобода дитини у виборі форми та міри власної участі у виховному просторі;
- створення можливостей щодо розвитку та здійснення життєтворчості вихованця;
- заохочення учня до визначення власних цілей та завдань, вироблення колективної та індивідуальної програми участі у виховному просторі;
- урахування особистісних особливостей вихованця (його досвіду, рівня знань, здібностей, стилю життя, стану сформованості його життєвої компетентності);
- обов’язковий самоаналіз та самооцінка дитиною власних результатів участі у виховному просторі;
- діяльнісне взаєморозуміння всіх суб’єктів виховного простору.