О світлої науки храм, життєвих досвідів пізнання….

 

Складаємо шану рідній школі

У думках і мріях, діях і піснях .

А ти, „П’ятнашко”, стоїш на видноколі,

Як маяк, що визначає шлях

 

         Школо моя, радість моя, невпізнанною зробили тебе роки … Та все ж ти така рідна, світла, дорога. Бо ти – колиска, ти – гавань, ти – рідний дім великої дружної сім’ї.

         Повернімося у той далекий 1960 рік. У тихому, затишному куточку, поблизу заводу–гіганту(на той час) „Електрон” піднеслася ти над землею, оточена ще зовсім юними, тендітними берізками і, хоча й молодими, але поважними каштанами. А ще тебе підтримував і надихав щойно посаджений сад.

         Давайте разом перегорнемо сторінки історії нашої школи:

          1960 рік – рік заснування школи.

        Перший дзвінок був даний восьмикласницею Тамарою Вихровою. Червону стрічку перерізали Сергій Яром і Тетяна Бочарова 
 Останній дзвінок вперше пролунав для учнів 10 класу в 1965 році.

        17 років очолював педколектив Пильов Георгій Фадейович.
        З 70-х років до шкільного навчального року, який складався із 4 четвертей, додається 5-а трудова. На полях радгоспів “Солідарне” і “Тепличний” наші учні допомагають збирати врожай. 
        У 1977 році естафету керівництва школою з рук Пильова Г.Ф. прийняла Килиб Інна Іванівна.
       У другій половині 80-х років добудова школи. Багато сил та енергії віддала цьому будівництву директор школи Нагорна Віра Миколаївна.
       З 1990 по 2021 рік школою керувала Замятіна Раїса Веніамінівна.

      З 2021 року школою керує Гончаренко Світлана  Олексіївна. За її керівництвом школа працює за експериментальною програмою “Росток”.

      Сьогодні у школі навчається 1060 учнів, працює 77 учителів. 

      Історія школи пишається своїми випускниками .За всю історію школи випускників тільки серед 10-11 класів більше 3295 чоловік.
      Закінчили школу із золотою медаллю 41 випускник і більше 39 – зі срібною медаллю. Серед них є доктори і кандидати фізико-математичних, біологічних наук,чемпіони і призери різних видів спорту, заслужені діячі мистецтва, дехто займає керівні посади. 
     Майже протягом п’ятдесяти років у школі є класи з поглибленим вивченням англійської й української мови, фізики, математики та класи профільного навчання з правознавства, економіки, предметів гуманітарного циклу.
1991 рік – започатковано традицію урочисто святкувати ювілейні дати школи.
1992 рік – об`єднав молодших школярів у дитячу організацію «Барвінчата», а учнів середніх класів – у піонерську організацію, створений Шкільний Сенат старшокласників.
1992 рік – учителі початкової школи почали роботу за експериментальною програмою «Екологія та діалектика».
1995 рік – переобладнано шкільну бібліотеку, відкрито читальну залу.
1995 рік – учительський колектив зайняв I-II місце в міському фестивалі «Сумські зорі».
1996 рік – запроваджено науково-педагогічний проєкт «Росток».
       Упроваджуються нові навчальні плани, здійснюється модифікація навчальних програм, апробація експериментальних підручників під керівництвом Пушкарьової Тамари Олексіївни, кандидата педагогічних наук, доцента, начальника відділу менеджменту освіти та вивчення педогогічного досвіду відділення дошкільної та загальної середньої освіти інституту інноваційних технологій Міністерства освіти і науки.
1999 рік – про шкільне життя, його цікаві факти вперше розповіла шкільна газета «П`ятнашка».
1999 рік – шкільний музей запросив ознайомитися з історією нашого закладу, з незвичайними долями його працівників.
2006 рік – за наказом Міністерства освіти і науки України школі надано статус експериментального закладу Всеукраїнського рівня.

 

         Сьогодні шкільні коридори ніби ширші, а класи – світліші. Та так воно дійсно і є, бо тут все по-новому: і інтер’єр, і дух новітніх технологій, і комп’ютерний клас, і величезна бібліотека з читальним залом, і кабінети психолога, соціального педагога, логопеда і стоматолога, і методичний кабінет, і два спортзали, і світла, велика, затишна їдальня і філіали музичної та художньої шкіл.
         Одне тільки тут залишилося таким, як і майже 50 років тому: великий, дружний, працьовитий і творчо мислячий колектив учителів, батьків і учнів. Це – сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, це олімпіади й конкурси, це вечори й екскурсії, це мандрівки, це зустрічі з ветеранами війни і праці…
           Першій дзвоник і останній – ось велика радість, що об’єднує учнів, учителів, батьків.
           

Отож, рідна школо, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім’ї.