Модель інтеграції дітей із особливими потребами у шкільне середовище

педагогічний проект

«Соціально-педагогічні аспекти організації інклюзивної освіти дітей із вадами опорно-рухової системи в умовах школи»

 

Мета проекту:

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови організації інклюзивної освіти для молодших школярів із ДЦП, обрати підходи, форми, методи і засоби їх навчання та виховання в умовах школи.

 

Об’єкт дослідження:

Організація навчання і виховання учнів із особливими потребами в умовах спеціалізованої школи.

 

Предмет дослідження:

Організація інклюзивної освіти дітей із вадами опорно-рухової системи в умовах початкової школи та забезпечення рівного доступу їх до освіти.

 

Завдання проекту:

  1. Здійснити теоретичний аналіз організації спеціальної та інклюзивної освіти дітей із вадами опорно-рухової системи в умовах ЗНЗ.
  2. Провести порівняльний аналіз вітчизняної та зарубіжної систем навчання і виховання дітей із особливими потребами.
  3. Розкрити зміст, систематизувати та визначити соціально-педагогічні умови, найефективніші традиційні та нові підходи, форми, методи інклюзивної освіти молодших школярів із вадами опорно-рухової системи.
  4. Розробити рекомендації щодо використання досвіду організації інклюзивної освіти дітей із особливими потребами в умовах школи.

Етапи реалізації проекту:

Підготовчий етап (2007-2008) – підготовка приміщення, педагогів до прийому дітей із особливими потребами.

Практичний етап (2008-2012) – навчання дітей інклюзивного класу в умовах початкової школи та адаптація їх до навчання в основній школі.

Узагальнюючий етап (2012-2013) – узагальнення та розповсюдження досвіду, набутого під час роботи з дітьми в умовах інклюзивної освіти.

Організація навчально-виховного процесу в інклюзивному класі

  1. До інклюзивного класу школи зараховані діти 6-7 років за направленням міської медико-психолого-педагогічної комісії м. Черкаси.
  2. До інклюзивного класу зараховані діти з діагнозом ДЦП:

А) які підлягають навчанню за загальноосвітніми програмами;

Б) які мали певний рівень підготовки (пройшли підготовчі курси, виховувалися у ДНЗ, можуть пересуватися з допомогою дорослих).

  1. Набір учнів до цього класу буде виключно добровільним. За чотири роки буде проведено навчання дітей від 1 до 4 класу.
  2. На етапі запровадження проекту буде відкрито спеціальний клас.
  3. Проводитиметься постійна робота з батьками щодо запровадження інклюзивного навчання.
  4. Кількість учнів у класі обмежуватиметься 3 особами, але з перспективою до 6 із вадами опорно-рухової системи.
  5. Для інклюзивного класу (школи з інклюзивними класами) буде запропонований штатний розпис на основі штатного розпису спеціальних шкіл-інтернатів.
  6. Школа організовує навчально-виховний процес на основі навчальних планів і програм для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.
  7. Під час проведення уроків будуть працювати два педагоги, шкільний психолог, логопед-дефектолог, соціальний педагог.

Очікувані результати проекту для дітей із особливими потребами

  • Діти адаптуються у шкільному соціумі, а тим самим будуть готуватися до адаптації в суспільстві.
  • Починають краще розуміти людей, з якими спілкуються.
  • Збагатять словниковий запас, розвинуть мовленнєві здібності і стануть вільніше рухатися без допомоги.
  • Вільно (без побоювань) спілкуються з однолітками та старшими, оскільки набудуть досвіду комунікації “рівний – рівному”.
  • З’явиться мета в житті, віра в майбутнє та плани на перспективу.
  • Вчитимуться за загальноосвітньою програмою, що дасть змогу продовжити навчання.

 

Очікувані результати проекту

  1. Діти інклюзивного класу отримають переваги від навчання та розвитку на відміну від дітей, які навчаються удома.
  2. Здобудеться досвід спілкування з дітьми з особливими потребами для педагогів, учнів школи та їхніх батьків, що дасть можливість опосередкованого виховання доброти та милосердя, формування гуманістичного світогляду.
  3. Діти підвищать самоповагу, навчаться цінувати і поважати людей із фізичними вадами, бачити людину, а не її фізичні вади.
  4. Формуватиметься потреба саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення.

 

Суспільно-гуманістична значущість інклюзивного навчання, яка була апробована під час дослідження:

  • Увага до проблем дітей із особливостями психофізичного розвитку має суспільно-гуманістичну значущість.

 

Учні:

  • Базуючись на результатах міжнародних досліджень, досвіді інтегрованого/інклюзивного навчання у нашій державі, можна стверджувати, що таке навчання корисне не лише для дітей із особливими потребами, а й для їхніх однолітків, батьків. Інтегроване/інклюзивне навчання сприяє розвиткові емпатії, толерантності, об`єктивній оцінці власних можливостей, формуванню реалістичного світогляду.

 

Батьки:

  • Залучення дітей із особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітніх навчально-виховних закладів передбачає позитивний вплив на широке коло близьких для них людей: батьків, інших членів родини. Входження дитини в коло своїх однолітків може сприяти поступовій зміні і психічного стану їхніх батьків – послаблюватиме напруженість, покращуватиме емоційний стан, підвищуватиме ефективність навчально-виховної, реабілітаційно-корекційної роботи. Активна, вмотивована, ціннісно-зорієнтована і педагогічно керована участь батьків у навчально-виховному процесі буде обумовлювати зменшення їхніх тривог і страхів, мобілізовуватиме сили на щоденне і перспективне досягнення успіху, по-новому структуруватиме світосприйняття цілої родини, близьких до неї людей.

 

Педагоги:

  1. Робота із групами (класами) залучення дає новий не поцінований досі поштовх до самовдосконалення педагога, є тим фактором, який допоможе вчителеві позбутися успадкованого від тоталітарної системи авторитаризму, стане покликом й умовою формування щирих, демократичних стосунків, убереже від грубощів у будь-яких проявах, не дозволивши проявитися деструктивним внутрішнім силам.
  2. Педагог, працюючи в інтегрованих/інклюзивних класах/групах, зможе поглиблювати свої знання про закономірності розвитку дітей, оцінювати методичний підхід, виробляти власні позиції щодо ефективності тих навчальних технологій, якими він володіє, осягати розуміння сильного, спільного та специфічного у функціональних і потенційних можливостях учнів.
  3. Робота у групах, класах залучення формує у педагога нове розуміння проблем дітей, які відстають, розкриває перед ним стратегію і тактику психолого-педагогічної (а часто – медичної) підтримки цих дітей.
  4. Крім того, вчитель з нових позицій оцінює можливості, працездатність дітей без відхилень, перед ним постають нові шляхи виховання особистості, нівелювання проблемних сторін дитини.

Однією з форм навчання дітей із особливими освітніми потребами є нова, але визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. В Україні модель інклюзивної освіти почала набувати значення переважно за ініціативи громадських організацій.

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання і передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство із громадою до індивідуальних потреб дітей із особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей.

Створення та розвиток умов для отримання якісної освіти в загальноосвітньому закладі для дітей із особливими навчальними потребами — одне з основних завдань Всеукраїнського фонду «Крок за кроком»,

Програма спрямована на розробку ефективної моделі, яка дає можливість забезпечити успішне навчання дітей із особливими потребами в умовах загальноосвітньої школи за їх належної підтримки спеціалістами та батьками. Наш напрацьований досвід показує, що діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах/групах, стали прихильніше ставитися до оточуючих, зріс їх інтерес до навчальної діяльності та спілкування, з’явилася мотивація до самоконтролю, стали частіше виявлятися почуття гордості за себе та продукт власної діяльності. Найбільш позитивно вплинуло залучення на соціально-емоційну сферу дітей із особливими освітніми потребами, розвиток їхньої творчості та фізичний розвиток. Закладом розроблено схеми аналізу занять, розклад занять зі спеціалістами, методичні рекомендації щодо проведення занять. Педагоги та спеціалісти закладу зазначають, що відбулися позитивні зміни в розвитку навчальних умінь і навичок, мистецькому та творчому самовираження дітей із особливими освітніми потребами. Кожна дитина за період «залучення» неодноразово пережила відчуття своєї значущості.»

Дані цього дослідження свідчать, що батьки дітей із особливими освітніми потребами переконані, що найсприятливішими умовами для виховання й навчання їхніх дітей є звичайні школи, де вони можуть успішно покращувати свої вміння та навички, товаришувати з ровесниками та почуватися в безпеці. Переважна більшість батьків почуваються активними учасниками проекту: вони самі часто є учасниками навчального процесу та постійно отримують інформацію про те, як можна навчати дитину вдома. Діти з особливими потребами стали частіше спілкуватися з ровесниками, вони не лише відгукуються на пропозиції здорових ровесників, а й часто самостійно ініціюють спільні справи, акти спілкування. Відбулися позитивні зміни в розвитку навчальних умінь і навичок, мистецькому та творчому самовираженні. Кожна дитина з особливими потребами за період перебування у проекті досягла власного прогресу залежно від особливостей її психічного розвитку, зокрема потенційної зони розвитку.

Навчання дітей в інклюзивних класах здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. Навчально-виховний процес в інклюзивних класах має корекційно-реабілітаційну спрямованість, діти отримують спеціальну допомогу безпосередньо у школі.

У ході експерименту команда нашої школи дійшла висновку, що залучення дітей із особливими потребами до загальноосвітніх навчальних закладів сприяє позитивним змінам професійних позицій педагогів, науковців, які займаються проблемами навчання та виховання дітей із нормальним розвитком, а також громадськості здійснити позитивний вплив на формування світогляду дітей в інклюзивних колективах.

Ми впевнені, що дослідження всіх проблем у ході експерименту сприятиме нагромадженню практичного досвіду у створенні оптимальних умов для інклюзивної освіти у класах загальноосвітніх шкіл із забезпеченням відповідної підтримки з боку фахівців, надання комплексної корекційної допомоги за місцем проживання родинам, що виховують дітей із особливостями психофізичного розвитку. Обов’язкове врахування психологічної готовності дитини до систематичного навчання, що має певні особливості для дитини, хворої на церебральний параліч.

 

Психологічний супровід дітей із особливими потребами передбачає такі складові:

  1. Психологічна діагностика дітей
  • Здійснюється первинне діагностування при вступі дитини до школи, вивчення сильних і слабких сторін розвитку особистості, виявляються і вирішуються проблеми, що виникають у процесі інтеграції дитини в освітній простір.
  • Проводяться діагностичні мінімуми на різних етапах навчання дитини у школі, вивчається динаміка її розвитку та здійснюється профілактика можливих проблем під час кризових періодів.
  • Вивчається соціометричний статус учнів з метою гармонізації відносин у колективі.
  1. Надання психологічної підтримки педагогам

Створені індивідуальні карти учнів та розроблені індивідуальні навчальні плани, адаптовані та модифіковані для дітей із особливостями психофізичного розвитку.

  1. Психологічна підтримка батьків

Систематично підтримується зв’язок з батьками учнів із особливими потребами, проводиться консультування з питань виконання розвивальних вправ.

  1. Корекційна робота з дітьми, які мають проблеми розвитку

Корекційна робота проводиться психологом як із групами дітей, так і індивідуально, з урахуванням результатів діагностичної роботи. Результати занять фіксуються і є основою для подальшої роботи.